Вступ

Митна політика є одним з основних інструментів протекціоністської політики держави. Як член Всесвітньої організації торгівлі – WTO (World Trade Organisation), Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development) і Договору про інформаційні технології (Information Technology Agreement), а також держава, яка претендує на членство в Євросоюзі, Польща формулює митну політику з дотриманням вимог цих організацій.

Оскільки кожна з вищезгаданих організацій має відмінні риси, польська митна політика повинна розглядатися в різних аспектах. Слід одночасно підкреслити, що митна політика – це не тільки мита, введені країною, але й інші обмеження, накладені на імпортерів:

• фіскальні обмеження;
• позатарифні обмеження ( якісні, кількісні тощо).

Враховуючи ці питання, обговоримо митну політику Польщі.

Митна політика щодо Євросоюзу

Від часу підписання Об'єднавчої угоди Польщі з Євросоюзом 16 грудня 1991 року польська митна політика формулюється згідно з цією угодою. Після приєднання польська (у значенні національна) митна політика перестане існувати. Це буде пов'язано з відмовою Польщі від права до незалежного встановлення митних ставок в оборотах з іншими країнами, а також приєднання до спільної митної зони.

Польський уряд заявив про узгодження польського права з правом Європейського союзу до кінця 2002 року – Польща відмовилася від перехідного періоду. 29 березня 2001 року Польща закрила розділ переговорів про вільний товарообмін та митний союз.

У сфері пристосовування польського права до права Євросоюзу наступила цілковита лібералізація обігу промислових товарів (виняток становлять машини, для яких нульова митна ставка буде введена 1 січня 2002 року). Лібералізації підлягає також оборот палива і сталі. Особливому захистові підлягає торгівля алкоголем.

Лібералізації не підлягає хліборобство. Через особливий характер структури сільського господарства у Польщі (роздрібнена власність, відсталість у технології тощо) Польща здобула право на захист сільськогосподарського ринку до часу приєднання до Євросоюзу. Шляхом переговорів у Світовій організації торгівлі (WTO) Польща отримала відносно високі митні ставки у сільськогосподарському секторі.

Хоча зовнішні митні ставки Євросоюзу у середньому на 6 процентних пунктів нижчі від польських (отже, Польщі треба приготуватися до зниження зовнішніх митних зборів), різниця між ставками, визначеними Польщею шляхом переговорів у WTO, і зовнішніми ставками Євросоюзу у сільськогосподарському секторі невелика і не викликає в ЄС проблем.

Після приєднання Польщі до спільної митної зони держава намагатиметься одержати сільськогосподарські дотації, які одержують члени ЄС. Протягом найближчих років напрямок змін у митній політиці Польщі визначатиметься пристосуванням до принципу вільного та необмеженого товарообміну в Євросоюзі, що є однією з підстав існування Європейського союзу. Основою вільного товарообміну є три найголовніші елементи:

• елімінація тарифного бар'єру (утворення митного союзу між країнами-членами),
• елімінація фіскального обмеження,
• елімінація позатарифного обмеження (кількісного та якісного).

Польща пристосувала своє право щодо діяльності тарифних бар'єрів у товарному обороті з Євросоюзом (за винятком сільськогосподарських товарів). Подібна ситуація з фіскальним обмеженням: пристосували право щодо податку на додану вартість (ПДВ), наближаються до кінця переговори щодо акцизу. Найголовніше завдання в цій сфері – скасування нетарифного обмеження (уніфікація процесу сертифікації, стандартизації, а також скасування процедурних оплат за виконання митної діяльності).

Членство Польщі в СОТ

Від 1 липня 1995 року Польща є членом – засновником СОТ (Світової організації торгівлі). Завдання СОТ – поглиблення та лібералізація торговельних взаємин між державами. У результаті восьми попередніх раундів переговорів середній рівень митних зборів на товари протягом 50 років знижено із 40 до 4%, завдяки чому міжнародний торговельний оборот підвищився у 19 разів.

До 1 січня 2000 року Польща, як член СОТ, знизила на 40% мито на промислові продукти і на 36% мито на харчові продукти. Припинено також введення нових позатарифних обмежень, а після заміни на митний еквівалент скасували фіскальні обмеження.

Нині Польща бере активну участь у переговорах на тему двох особливо важливих для нас розділів – подальшої лібералізації обороту харчовими товарами і лібералізації обміну послуг, у тому числі фінансових, транспортних і телекомунікаційних. Після приєднання до Євросоюзу на Польщу чекає критика інших держав–членів СОТ, що стосуватиметься сфери субвенцій у сільському господарстві, які Польща сподівається отримати.

Польща – країна, яка підписала Договір про інформаційні технології (Information Technology Agreement)

Від 1997 року Польща є членом договору про торгівлю інформаційними технологіями (договір ІТА), у рамках якого реалізується процес лібералізації митних зборів на ІТ товари.

З огляду на велике значення інформаційних технологій, а також на той факт, що більшість країн Центрально-Східної Європи не виробляє інформаційного та електронного обладнання, розпочалася спроба розширення списку товарів, охоплених безмитним оборотом. Цей процес триватиме до 1 січня 2002 року. Одночасно намагаються полегшити імпорт інформаційних технологій до Польщі. Однією з таких пільг є введення спрощеної процедури оформлення імпортних товарів.

Наслідки приєднання до Євросоюзу для польської митної політики

Найважливішим наслідком буде приєднання до митної зони союзу, отже, скасування митних зборів в обороті товарами у межах Євросоюзу, а також прийняття зовнішнього митного тарифу в оборотах з державами, які не входять до складу ЄС. Це буде пов'язано також зі зниженням більшості митних зборів, передусім на промислові товари.

Хоча Польща не зможе самостійно визначати свої митні ставки, вона матиме вплив на ці ставки, а в ході переговорів з іншими державами матиме вагоміший голос. Додатково польські підприємства будуть захищені перед нечесною конкуренцією інших держав (захисні антидемпінгові і антисубвенційні процеси, ведені спеціальними органами комісії).

Однак, оскільки Європейська комісія братиме до уваги інтереси цілої галузі (не тільки на території Польщі), процес не буде простим. Зате у разі успішного завершення оборонного процесу зменшиться ризик реваншу зі сторони інших країн, котрі будуть змушені рахуватися з можливою реакцією всіх членів Євросоюзу, а не тільки однієї держави.

Однією з головних змін, які можуть виникнути після приєднання Польщі до Євросоюзу, буде також введення преференційних митних ставок для Китаю і країн колишнього СРСР, передусім Росії та України. З огляду на від'ємне сальдо товарного обороту Польщі з цими державами очікується поглиблення цього дефіциту.

Це виникає, між іншим, із факту, що більшість експортованих до Росії товарів через територію Польщі обкладено високими митними зборами (близько 40%), а закордонні підприємства ринку обмежені багатьма формальними юридичними бар'єрами.

Дефіцит може збільшитися з причини скасування країнами, які не є членами Євросоюзу (передусім Сполучених Штатів Америки), преференційних митних ставок, наданих нам у рамках Системи загальних митних пільг. Близько 40% польських експортерів до США користується цими пільгами.

Негативні наслідки спільної митної політики посиляться, оскільки:

• митні збори надходитимуть до кас Союзу, а не Польщі;
• Польща не матиме права незалежного введення протекційного мита, навіть у випадку занепаду економічної кон'юнктури та виникнення потреби захисту власного ринку.

Проте, з огляду на розмір безмитних торговельних оборотів, глобальне зниження Польщею митних зборів на більшість промислових товарів, лібералізація обігу послуг, а також часткова лібералізація обороту сільськогосподарськими товарами приведе, як очікується, до більших зисків, ніж втрат.

Слід пам'ятати, що у стосунку до країн, які розвиваються (з-поза ЄС), далі використовуватимуться інструменти захисту перед конкуренцією, особливо у сфері сільського господарства, що має численні пільги (дотації та субвенції).

Рис.1. Обороти Польщі з ЄС у 1996-2001 рр. (серпень 2001 р.