польська версія
мовна версія
   
 
 

Досвід інтеграції Польщі до
Європейського Союзу

 
 
Шляхи інтеграції України до ЄС на прикладі польської економіки

Перехід України до економіки ринкового типу зумовлює потребу формування стратегії політичного, соціального та економічного розвитку. Без інтеграції економіки України у світову економічну систему неможливо досягти високого рівня добробуту народу. Питання полягає в тому, яким шляхом здійснювати інтеграцію.

За останні роки інтеграційні зв’язки народногосподарського комплексу України та держав, які входили до складу РЕВ, можуть стати базою для розвитку більш тісних економічних контактів.

За Програмою “Україна-2010” - стратегії політичного, соціального та економічного розвитку, винесеною на Національному єднальному форумі у першому кварталі 1999 року , першочергової уваги заслуговують відновлення в нових економічних умовах взаємовигідних традиційних торгівельних і виробничих зв’язків міжнародної спеціалізації й кооперування в залізорудній і марганцеворудній промисловості, транспортному й сільськогосподарському машинобудуванні, металургії, хімічній і легкій промисловості, приладобудуванні, енергетиці.

За Програмою “Україна-2010”, вирішенню цих проблем сприятиме відновлення науково-технічного співробітництва з проблем одержання нових матеріалів та технологій їх обробки, запровадження досягнень фізики низьких температур, біотехнологій ядерної фізики тощо. Розвиток та поглиблення цих контактів, орієнтований на впровадження у виробництво спільних науково-технічних досягнень полегшить вихід на ринки третіх країн.

Взаємовигідними, за певних умов, можуть стати пожвавлення прикордонної торгівлі, участь у спільних конверсійних програмах, створення і скоординований розвиток вільних економічних зон різного типу та призначення. Важливу роль має відігравати міжгалузева кооперація й співробітництво в таких напрямках як: електроенергетика, автомобілебудування, виробництво сільськогосподарської техніки, випуск високотехнологічного обладнання, співробітництво у військово-технічній галузі, енергетика тощо. В умовах економічного пожвавлення пріоритетного значення набуде співробітництво у розвитку транс'європейської транспортної системи.

Колишні країни РЕВ утворили нове економічне угрупування ЦЕФТА й інтеграційні зв’язки народногосподарського комплексу України та держав, які входили до складу РЕВ, можуть стати базою для розвитку більш тісних економічних контактів.

Це угрупування добре стимулює розвиток економік країн-членів. Головною метою ЦЕФТА є напрацювання досвіду співробітництва , а кінцева - вступ до ЄС.

Враховуючи, що Україна - одна з найбільших європейських держав, до неї особливо важливою є інтеграція саме з країнами Європи.

Томаш Пашевські з центру міжнародних відносин (Польща) вважає, що входження Польщі в Європейське Cпівтовариство припускає прийняття принципів його торгової політики, в тому числі митного тарифу. Для цього необхідно пристосувати польські митні ставки до рівня, що діє в Європейському Співтоваристві. Це спричинить деякі зміни в торгових відношеннях Польщі з третіми країнами, зокрема з граничащею з нею Україною. Проте виникають питання: які будуть масштаби цих змін, чи не означають вони погрозу для українських виробників і виробників інших країн, що експортують свої товари в Польщу, і навпаки, вони несуть їм нові можливості для експорту на польський ринок?

У польському імпорті з України переважає сировина і товари низького ступеню переробки. Основними з них є : електроенергія (56% польського імпорту), казеїн (56%), залізна руда і концентрати заліза (51%), відходи і металобрухт (понад 50%), насіння льна (42%), камедь і смола (36%), а також руда і концентрати марганцю (17%). Частка товарів високого ступеню переробки українського експорту в Польщу є мінімальною - це головним чином запчастини для планерів і літаків, машини й устаткування для пайки, зварювання, зварювання тиском і різання, турбореактивні двигуни і газові турбіни. Вищевказана структура українського експорту після входу Польщи в ЄС принципово не зміниться, тому що на неї не вплинуть ні зміни в законодавстві і митних тарифах, ні конкуренція товарів із країн-членів ЄС.

Томаш Пашевські також підкреслює, що в даний час можна виділити сім груп товарів, український експорт яких перевищує 1% польскокого імпорту і який як у Польщі, так і ЄС оподатковуються нульовою митною ставкою: залізні руди і концентрати заліза; природний графіт; каолін і каолінитові глини; глини; марганцеві руди; руди титану; бавовняні відходи. Тарифні умови імпорту цієї сировини не зміняться і після входження Польщі в ЄС.

У результаті можна стверджувати , що приєднання Польщі до Європейського Співтовариства буде пов'язано з лібералізацією імпорту з України. Конкурентоздатність українських товарів на польському ринку принципово не понизиться в зв'язку з комплиментарным характером імпорту з України стосовно польської продукції або імпортованої зі країн- членів Європейського Співтовариства.

Об’єктивні умови для входження України до ЦЕФТА передбачають необхідність цілеспрямованих зусиль по розвитку економічного потенціалу реформування економіки, створенню законодавчої бази, яка, з одного боку сприятиме інтеграції з країнами Західної Європи, а з іншого- захищати національні інтереси.

До прямих загальноекономічних наслідків від приєднання України до цієї системи слід віднести забезпечення гарантованого доступу до світових ринків товарів, робіт, послуг за рахунок отримання відповідних прав для захисту своїх інтересів на світових ринках. Крім того, ці умови сприятимуть формуванню позитивного сальдо торгівельного та платіжного балансу, скороченню дефіциту державного бюджету, різкому розширенню масштабів залучення іноземних інвестицій і захисту інтересів національного товаробиробника.

Потребують вирішення питання скорочення встановлених обмежень щодо українського експорту, забезпечення недискримінаційного доступу українських товарів до ринків збуту , а також до джерел сировини. Це можливо вирішити шляхом забезпечення імплементації у законодавство країн перебування статусу України, як країни з перехідною економікою.

Україна визначила стратегічною метою приєднання до європейських економічних і політичних структур у відповідності з “ Основними напрямами зовнішньої політики”, затвердженими Верховною Радою ще в 1993 році.

На початку 1994 року був підготовлений проект Угоди про партнерство і співробітництво ЄС з Україною (УПС), яка з 1 березня 1998 року набрала чинності.

Президент України Л.Д.Кучма проголосив стратегічною метою набуття повноправного членства у Європейському Союзі.

Поступова Інтеграція до ЄС є важливою складовою процесу реформування української економіки, входження України до системи світових господарських зв’язків та європейського простору.

За аналізом Центру міжнародних досліджень Польща вже досягла визначеної інтеграції з ЄС, що відображається у величезній частці (дві третини) її торгівлі з ЄС і значних потоках прямих інвестицій із країн Європи. Насправді, у торгівлі Польщі ЄС займає велику частку, ніж у торгівлі Греції або Італії.. Про умови вступу Польщі в ЄС ведуться активні дискусії. Уряд Польщі вирішив не затягувати перехідний період приведення своїх законів і нормативів у відповідність із законами і нормативами ЄС (за винятком неурегульованого продажу сільськогосподарських земель нерезидентам) . Європейська Комісія розглядає Польщу, як функціонуючу ринкову економіку, що у середньостроковому періоді зможе протистояти конкурентному тиску і ринковим силам усередині ЄС.

Через 10 років після того, як Польща підвелася на шлях масштабних економічних реформ країна за багатьма аспектами є однією з найбільш успішних економік у Центральній і Східній Європі. Польщі, на відміну від інших країн регіону, не прийшлося пережити економічний спад, її валюта не стала предметом спекулятивних атак. Успіх економічної трансформації Польщі пояснюється добре узгодженою комбінацією розумної фінансової політики і наполегливих структурних реформ.

Протягом останніх чотирьох років темпи росту промислового виробництва складали 6-7%, поступово знижувався рівень інфляції, ріс рівень життя населення. Ці досягнення в більшому ступені відбивають динамику приватного сектора й протиставляються заурядним результатам державних компаній. Дерегуляція и маломасштабна приватизація привели до появи сильного сектору малих і середніх компаній. На даний момент більш ніж два мільйони приватних підприємців задіяні і функціонують у таких секторах економіки, як роздрібна торгівля, будівництво, легка промисловість. Вони роблять значний внесок у ріст національного виробництва, створення робочих місць, а також у процес появи нового класу споживачів. Прямі іноземні інвестиції (найбільші за обсягом в центральній та східної Європі в доларовому співвідношенні) також є важливим чинником успішної трансформації. Іноземні інвестори тільки почали концентрувати свою увагу на місцевому ринку, найбільшому в регіоні , і секторах економіки з високою зайнятістю.

Підсумовуючи, слід зазначити що для повного вступу в ЄС Україні необхідно задовольняти вимогам Маастрихтської Угоди щодо фінансових показників країн. Насамперед це стосується зниження дефіциту державного бюджету, зменшення державного боргу, зниження інфляції, встановлення відсоткових ставок на світовому рівні.


Ю.М.Правик,
магістр
Київський національний економічний університет


www.kneu.kiev.ua