Головною атракцією Вєлічки є одна з найвідоміших у Європі копалень солі, історія якої нараховує понад 700 років.

Це ціле підземне містечко, розміщене на дев’ятьох рівнях з підземними камерами та велетенськими залами, об’єднаними довгими коридорами та прикрашеними скульптурами з солі. Під землею знаходяться озера та унікальні каплиці. Історія Вєлічки – це надзвичайно цікава історія стародавнього та небезпечного промислу видобування солі. Все це можна побачити протягом екскурсії трьома рівнями шахти. Тут Ви побачите також найбільшу у світі каплицю святої Кінги, що знаходиться на глибині 101 метр.

Робота під землею завжди була дуже ризикованою. Кожного року майже кожен десятий працівник гинув або ставав калікою. Все це було причиною крайньої релігійності гірників. Будь-яка робота розпочиналася молитвою, тому під землею збудовано таку кількість каплиць. На відміну від звичайних печер, деревина у соляних печерах не боїться вологи, ніколи не гниє, а тільки вбирає сіль. Дякуючи цій особливості, дерев’яні хрести та ікони збереглися до сьогоднішніх днів. Після подій 1697 року, коли під час пожежі згоріла одна з каплиць, королівська комісія заборонила зберігати у них ікони та різьби з матеріалів, що легко займаються. З того часу бере початок традиція різьблення солі. Різьби виконувалися гірниками, а найвідомішою з них вважається каплиця св. Кінги.

Під час екскурсії туристи відвідують 30 з 2148 зал. Кожна зала має свою власну історію. Тут і там зустрічаємо різьби, що представляють численні легенди.

Висота переважної більшості з зал перевищує 30 метрів (майже 9-поверховий будинок). Деякі з соляних різьб виконано наприкінці XVIII століття. Шлях екскурсії проходить через три каплиці, найстарша з яких нараховує понад 300 років, а наймолодша – понад 100.

Найбільша з каплиць – Каплиця Св. Кінги знаходиться на глибині 101 метр. Розміри каплиці: 50 метрів у довжину, 15 м у ширину, 12 м у висоту, а загальний об’єм - 10 000 м3. Неймовірно, але все тут виконано з солі. З тієї ж солі, котру видобувають тут уже понад сім століть і котра завжди притягувала нових завойовників та збагачувала власників міста.

Старовинні прилади, які використовувалися для видобування солі, відома зала “Варшава”, яку використовують як театральну або спортивну залу, а також три підземних озера, – все це Ви побачите під час екскурсії .

Після екскурсії можна відвідати підземну виставку Краківського Музею Соляних Шахт. У колекції музею знаходяться старовинні прилади, лампи і, навіть, мініатюрна модель Вєлічки. Серед експонатів виставки знаходяться також картини, що розповідають про життя гірників за старих часів.

"Старовинна Копальня Солі “Вєлічка” становить єдиний гірничий об’єкт у світі, діючий без перерви з часів середньовіччя до сьогоднішніх днів. ЇЇ оригінальні виробки (коридори, експлуатаційні камери, озера, свердловини) загальною довжиною 300 км знаходяться на 9 рівнях, що сягають глибини 327м, ілюструють усі етапи розвитку гірничої техніки протягом усіх історичних епох."

Так звучить фрагмент аргументації занесення Копальні Солі “Вєлічка” до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 9 вересня 1978 року.

Родовище кам’яної солі у Вєлічці утворилося близько 15 млн. років тому (кайнозойська ера) у результаті осідання солі.

Експлуатація солі триває тут безперервно від другої половини XIII століття. Територія копальні разом з полем Сулкув (на сході) i шахта Барич (на заході) має довжину близько 10 км (з заходу на схід) та широту від 0,5 до 1,5 км (з півночі на південь).

Спочатку сіль отримували методом варіння соляного розчину з солоних джерел, що знаходилися на поверхні. У такий спосіб сіль тут видобували ще 3500 років перед народженням Христа. У міру того, як багатство соляних озер почало вичерпуватися, жителі почали шукати солі в надрах землі.

Сіль відкрито у Вєлічці у другій половині XIII століття, за часів панування краківського князя Болеслава Сором’язливого та його дружини Кінги. Згідно з легендою, Кінга, дочка угорського короля Белі IV, перед одруженням, вкинула перстень, який отримала на заручинах до свердловини соляної шахти у Марамуреш (Румунія). У чарівний спосіб цей перстень разом з покладами солі примандрував до Вєлічки. Гірники, копаючи свердловину у вказаному княгинею місці, знайшли сіль. У першій видобутій брилі знаходився перстень княгині. Відтоді гірники соляних шахт вважають Кінгу за свого патрона. У 1690 році Кінгу беатифікували. У 1999 році Ян Павел II проголосив її святою.

Від найдавніших часів сіль становила економічну основу держави. У стародавньому світі на польських землях виконувала функцію грошей. Пізніше сіль стала не лише продовольчою сировиною, яка приносила дохід, але також і інструментом влади. Уже в XIV столітті копальні приносили понад 30% усіх доходів державної скарбниці. За рахунок копальні утримувався королівський двір та замки, що стерегли торгівельні шляхи.

Краківська Академія (пізніше перейменована у Ягелонський Університет) чимало завдячують вєліцькій солі. Засновник Академії, Казимір Великий, повністю фінансував заснування нового навчального закладу з доходів копальні, польські вельможі також не шкодували на неї своїх дарів.

На особливу увагу заслуговують лікарські властивості солі, виявлені у XVI столітті. Вважалося, що сіль, змішана з іншими речовинами лікує укус вужа, ангіну, подагру та багато інших хвороб.

Екскурсія 20 стародавніми коморами, об’єднаними коридором, довжина якого становить 2 км, триває 1 годину 50 хвилин. На туристів чекає подолання 380 східців (щоб зійти на I рівень - 64 м). У кінці екскурсії туристи виїжджають на верх ліфтом шахти Даніловіча з III рівня (135 м). Оскільки постійна температура у копальні тримається на рівні +14oC, варто мати з собою теплий одяг.

Соляна копальня “Вєлічка” завжди викликала неабияку зацікавленість. Уже у XIV столітті її показували гостям королівського двору як підприємство, що видобуває сіль; пізніше, гості захоплювались специфічною та таємничою красою велетенських лабіринтів коридорів та камер.

Під кінець XV століття, про що свідчать історичні перекази, відбулись перші туристичні екскурсії. Щоправда лише для представників еліти, проте мета їх екскурсії була типово пізнавальною. Дійсно, це був незвичайний об’єкт, непомітний з зовні, красота якого була глибоко схована під землею.

У пам’ятній книзі можемо знайти прізвища Миколая Коперніка, російського царя Олександра I, цезаря Францішка I, Гете, Шопена, Яна Матейко, Дмитра Менделєєва, Болеслава Пруса, Генріка Сенкевича та багатьох інших.

Місцезнаходження

Соляна копальня "Вєлічка" знаходиться в 10 км від центру Кракова по трасі E 40. З Головного Вокзалу у Кракові курсує до Вєлічки приміська електричка та кожні 10 хв. маршрутний автобус лінії LUX-BUS.

Aдреса

Kopalnia Soli "Wieliczka" Trasa Turystyczna sp. z o.o.

32-020 Wieliczka, ul. Danilowicza 10

Polska

Інформація та резервація

тел. +48 12 278 73 02

тел. +48 12 278 73 66

факс +48 12 278 73 33

Години роботи

Екскурсії у Копальні Солі "Вєлічка" відбуваються щоденно у годинах:

• від 7.30 до 19.30 (1 квітня - 31 жовтня)

• від 8.00 до 16.00 (2 листопада - 31 березня)

за винятком : 1 січня, 1 дня Великодня, 1 листопада та 4, 24, 25, 26 i 31 грудня.

Ціни білетів

З 01.06.2002р.

Для індивідуального туриста:

• Повний: 30 зл.

• Пільговий:18 зл.

Для груп (на одну особу):

• Повний: 24 зл.

• Пільговий:11 зл.

Підземний ресторан

Після закінчення екскурсії гості можуть відпочити у комплексі кімнат Вісла-Варшава-В.Будрика. Тут на туристів чекає єдиний у світі підземний ресторан, розташований 125 м під землею. Гості мають унікальну можливість перевірити, як смакують страви, приготовані та подані у надрах землі.