У Польщі, як і у більшості демократичних держав, влада здійснюється на принципах її поділу на законодавчу (парламент), виконавчу (уряд) та судову. Судову владу здійснюють вільні та незалежні суди (Верховний суд, суди загальної юрисдикції, адміністративні суди, військові суди), а також трибунали (Конституційний трибунал – відповідник українського Конституційного суду і Державного трибуналу). Про це говорить Конституція РП у статті "Влада судів та трибуналів є відокремленою і незалежною від інших влад".

Верховний суд – це головний судовий орган у Республіці Польща. Згідно із законом від 27 липня 2001 р. "Про устрій судів загальної юрисдикції", Верховний суд здійснює контроль над діяльністю судів загальної юрисдикції, адміністративних та військових судів щодо ухвалення постанов. Верховний суд займається передусім розглядом касацій, а також забезпечує правильність і цілісність інтерпретування закону та судової практики. Суттєвим є той факт, що Верховний суд може також оцінювати законопроекти.

Найбільш доступними для громадян є суди загальної юрисдикції і власне про них йтиме нижче мова. Згідно із законом, до судів загальної юрисдикції можна зарахувати районні, окружні та апеляційні суди. Треба підкреслити, що вони чинять правосуддя у сфері, яка не належить до адміністративних і військових судів, а також невластива Верховному суду.

Районний суд – це основна одиниця правосуддя, яка ухвалює рішення. Він створений для однієї або більшої кількості гмін і розглядає у першій інстанції судові, цивільні, кримінальні, сімейні та опікунські справи, а також справи, які торкаються економіки, трудового права і права на соціальне страхування. До складу районного суду входить також відділ кадастрових книг, створений з метою ведення кадастрових книг та інших цивільних справ у сфері кадастрово-бухгалтерського судочинства.

Міські суди – відділи районних судів. Цим судам доручено розгляд справ у першій інстанції про правопорушення, фіскальні злочини (які підлягають покаранню грошовим штрафом до 360 денних ставок або ув'язненню до 2 років) або злочини, що переслідуються судом (на підставі приватного звинувачення).

Окружний суд – це чергова одиниця правосуддя, яка виносить рішення і діє у польській системі загальної юрисдикції. У першій інстанції вирішує справи цивільного, кримінального, економічного, трудового права, а також права на соціальне страхування. Крім цього, розв'язує справи про розлучення, якщо вони не були розглянуті районним судом. Окружний суд є одночасно судом другої інстанції – апеляційним, який розглядає апеляції на справи, що розглядалися першою інстанцією у районному суді. Суд складається з відділів: цивільний, кримінальний, праці (трудовий суд), економічний (економічний суд), а також пенітенціарний і відділ, що здійснює нагляд за виконанням карних постанов.

Додатково в окружному суді Варшави функціонує Антимонопольний суд. Це окрема організаційна одиниця з ведення справ, які стосуються захисту конкуренції, регулювання енергетики, телезв'язку і залізничного транспорту.

Апеляційний суд розглядає апеляції, отже є судом другої інстанції для справ, які раніше розглядались у першій інстанції окружного суду. Апеляційний суд складається з відділів: цивільний, кримінальний, трудового права і соціального страхування. Треба додати, що в апеляційному суді у Варшаві діє також Люстраційний відділ, який розглядає справи співпраці зі спеціальними службами у періоді комуністичної системи ПРЛ (ПНР).

Згідно з законом від 27 липня 2001 р. "Про устрій судів загальної юрисдикції", усі вищеназвані одиниці, які виносять рішення, оголошують також вироки іменем Речі Посполитої Польщі, крім цього розглядають і вирішують справи у гласному судочинстві (положення закону може вилучити гласне судочинство).

Завдання юстиції виконують судді. За пропозицією Державної ради юстиції (українскьий відповідник – Вищ рада юстиції) після внесення подання Президент Речі Посполитої призначає суддів. Суддя районного суду мусить виконувати ряд вимог: мати польське громадянство і повне право користуватися цивільними і громадянськими правами, закінчити юридичний факультет і отримати наукове звання магістра, скласти суддівський іспит і мати повних 29 років.

Суддя має обов'язок тривати у таємниці обставини справи, про які дізнався. Однак є виняток з цього правила. Цей обов'язок втрачає свою вагомість у випадку, коли суддя стає свідком і дає показання перед судом, але треба підкреслити, що виявлення таємниці не може становити загрозу для інтересів держави і будь-яких приватних інтересів, які не суперечать меті правосуддя. У таких випадках Міністр юстиції може звільнити суддю від обов'язку дотримання таємниці.

Для чіткого функціонування правосуддя велике значення має суддівська незалежність, яку гарантують Конституція й закони. Незалежність є основною вимогою правосуддя, згідно з якою судді підлягають виключно Конституції та законам. Це означає, що жоден державний орган, жодна особа чи установа не має права впливати на рішення суддів. Суддя не може належати до політичної партії, професійної спілки і не може вести публічної діяльності, яку важко погодити з принципом незалежності суду та судді.

Стаття 181 Конституції РП говорить, що суддю не можна притягти до кримінальної відповідальності та заарештувати без згоди суду, визначеного законом. Однак у ситуації, коли суддя буде пійманий на місці злочинк, і його затримання стане необхідним для того, щоб забезпечити правильний хід процесу, – тоді він може бути заарештований.

Завдання юстиції виконують судді, але громадяни також беруть у цьому участь, наприклад, присяжні також мають можливість з'ясовувати кримінальну справу перед судом першої інстанції, а під час розгляду справи мають права, рівні з суддівськими правами.

Судову владу у Польщі здійснюють також адміністративні та військові суди.

Адміністративні суди діють у сфері, визначеній законом, тобто здійснюють контроль за діяльностю публічної адміністрації. Цей контроль полягає також у тому, що суд виносить рішення про відповідність до законів різних постанов (ухвал) органів місцевого самоврядування і нормативних актів місцевих органів урядової адміністрації. Найбільш відомим прикладом адміністративного суду є Верховний адміністративний суд (ВАС).

ВАС ухвалює рішення у справах, які торкаються адміністративних рішень, постанов, виданих під час адміністративного процесу, постанов органів місцевого самоврядування, виконавчого та гарантійного позову і т. д. Суд бере до уваги скаргу на рішення і касує це рішення цілком або частково, засвідчує втрату вагомості постанови, ухваленої раніше. Кожен має право подати скаргу (позов), якщо тільки має у цьому правовий інтерес, отже, це може бути прокурор, Представник громадянських прав, а також громадська організація у рамках її статутної діяльності у справах, які торкаються правових інтересів інших осіб.

Військові суди, згідно із законом від 21 серпня 1997 р. "Про устрій військових судів", здійснюють правосуддя у Збройних силах Речі Посполитої у кримінальних справах, а також виносять рішення в інших справах, переданих на розгляд іншими одиницями.

Урядова мова у польських судах – польська, однак особа, яка не володіє задовільно цією мовою, має право виступати перед судом своєю рідною мовою і користуватися послугами перекладача.

За діяльністю судів у сфері ухвалення рішень наглядає Верховний суд, але контроль над їх адміністративною діяльністю здійснює Міністр юстиції.

У польській правовій системі є також одиниця трибуналу, наприклад Конституційний трибунал та Державний трибунал. Згідно з Конституцією РП, разом з судами вони становлять відокремлену владу, незалежну від інших влад.

Конституційний трибунал. Згідно із записами статті 188 Основного закону, Конституційний трибунал виносить рішення у справах згідності з Конституцією законів, міжнародних договорів, правових постанов, які видаються центральними державними органами, мети або діяльності політичних партій, згідності законів з ратифікованими міжнародними договорами. Конституційний трибунал вирішує також конфлікти між центральними конституційними органами держави. Постанови Конституційного трибуналу ухвалюються більшістю голосів і є остаточними.

Державний трибунал. Згідно із законом від 26 березня 1982 р., Державний трибунал виносить рішення про відповідальність осіб, які займають державні пости, за порушення Конституції та законів. Відповідальність перед Трибуналом несуть: Президент Речі Посполитої, члени Кабінету Міністрів, Голова Верховної контрольної палати і Голова Національного банку Польщі, керівники центральних урядів, міністри, члени Державного комітету телебачення і радіомовлення.

Отже, юстиція – це усі державні органи, які здійснюють судову владу у сфері правосуддя. Юстиція Польщі є незалежною. Це дозволяє утримувати рівновагу, на яку спирається кожна демократична держава.

У нашій країні, яка кілька десятків років боролася з комуністичною системою, вільні та незалежні суди – дуже важлива справа, яка завжди цікавить суспільство. Незалежність третьої влади повинна стати метою діяльності законодавчої та виконавчої влади. Треба надіятися, що у ІІІ Речи Посполитій так, власне, і є.